🇺🇦🇺🇦 Сьогодні громада провела в останню земну дорогу свого Захисника — старшого солдата, СТЕЛЬМАХА Андрія Петровича. Це важкий день для всіх, адже ми втратили ще одного мужнього воїна, який до останнього боровся за свободу та незалежність України. Прощання з Андрієм було сповнене болю, мовчазного страждання та усвідомлення величезної втрати. Кожен погляд, сповнений суму, кожне серце, що відчуває невимовний смуток. Андрій Петрович повернувся додому на щиті, але повернувся як справжній герой, який до останнього подиху виконав свій військовий обов’язок перед Батьківщиною. Його відданість Україні є прикладом для всіх нас. Особливо боляче було спостерігати за горем батьків Героя — Марії Григорівни та Петра Денисовича, а також дружини Євгенії. Їхній біль — це біль усієї України, біль кожної родини, яка зазнала подібних втрат. Українська родина, яка втратила сина, чоловіка, батька… Це невимовне горе, яке залишить глибокий шрам у їхніх серцях. Ми бачили сльози, чули молитви, відчували глибоку тишу, сповнену щирих слів вдячності воїну, який більше ніколи не зможе обійняти своїх рідних, але назавжди залишиться в пам’яті та серцях. Андрій був надзвичайно доброю, щирою, працьовитою людиною. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і сином. Саме такі люди, сповнені любові до ближнього та до Батьківщини, йдуть на війну і стають справжніми Героями. Він до останнього подиху залишався вірним своїй присязі, своїм побратимам і, найголовніше, Україні. Сьогодні ми не просто прощалися — ми висловлювали свою найглибшу подяку. За його життя, за його незламний дух, за його подвиг, за свободу, яку він захищав ціною власної долі. Ми дякуємо тобі, Андрію, за все. 🕯 Вічна пам’ять і слава Герою! 🕯 Герої не вмирають. Вони продовжують жити в наших серцях, у нашій пам’яті та в кожному вільному дні незалежної України, яку він допоміг захистити. Його жертва не буде марною.