Жителі Тальнівської громади з глибоким сумом провели в останню путь офіцера Сергія Миколайовича Баркара. Його земний шлях обірвався 24 липня 2025 року, але пам’ять про нього, як про Героя України, назавжди залишиться в наших серцях та історії нашого народу. Сергій Миколайович був людиною щирою, спокійною та доброзичливою, завжди вірною своєму обов’язку.

Сергій Миколайович Баркар народився 2 червня 1975 року в селі Дорошівка на Миколаївщині. Він був наймолодшим із трьох дітей у багатодітній родині. Його батько працював трактористом, а родина жила простим, чесним та працьовитим життям. Втрата матері згуртувала дітей, і сестра Раїса стала для Сергія та його брата другою мамою. Саме в атмосфері любові, підтримки та взаємної поваги Сергій зростав як особистість.

Після здобуття середньої освіти, Сергій вступив до Харківського військового університету, обравши шлях військової служби. Він навчався за спеціальністю ракетних військ і згодом служив у місті Буялик Одеської області. Ця професія вимагала сили волі, витримки та дисципліни, якостей, якими Сергій повністю володів.

29 вересня 2023 року, у вирішальний для України час, Сергій Миколайович був мобілізований. Він знову став до лав Збройних Сил, присвятивши себе захисту безпеки кожного з нас, боротьбі за правду та незалежність Батьківщини.

Серце Героя зупинилося, але його пам’ять житиме. Вона житиме в серцях його рідних: сестри Раїси Миколаївни та брата Олександра Миколайовича, які втратили частину свого життя. Житиме вона і в племінниках Денисі та Сергієві, в яких залишилася частинка його душі. Ми пам’ятатимемо Сергія Миколайовича за його службу, відданість, мужність та доброту, що залишила теплий слід у серцях близьких. Спокій, який він дарував, тримаючи лінію фронту, буде з нами назавжди.

Світла пам’ять тобі, воїне. Хай земля буде легкою. Низький уклін родині. Вічна слава Герою. Слава Україні! Героям слава!