Сьогодні, відзначаючи другі роковини з дня трагічної загибелі Руслана Зеленського, Україна вшановує пам'ять свого відданого сина, який мужньо захищав рідну землю. Руслан Зеленський, наш земляк, став символом незламності та жертовності у боротьбі за свободу. Його життєвий шлях, сповнений відваги та служіння, є прикладом для майбутніх поколінь.Руслан Васильович Зеленський народився 11 жовтня 1991 року у мальовничому місті Ніжин, що на Чернігівщині. Його дитинство та юність пройшли на Київщині, у селі Аркадіївка Згурівського, нині Броварського, району, де він здобув освіту в Аркадіївському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів». Часто Руслан відвідував свою бабусю в селі Терешківка Лосинівської територіальної громади, що свідчить про його глибокий зв'язок з рідними місцями та традиціями. Цей зв'язок із землею та родиною, безсумнівно, формував його патріотичний дух.Вже у 2018 році Руслан Зеленський свідомо обрав шлях захисту Вітчизни, розпочавши службу в зоні АТО. Протягом двох років, до 2020 року, він брав активну участь у складних заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Його досвід на фронті загартував його характер та зміцнив рішучість боротися за мирне майбутнє України. Після невеликої перерви, на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Руслан без вагань пішов добровольцем до лав Збройних Сил України, де продовжив нести службу на сході країни, демонструючи незламний бойовий дух.Його відданість справі та мужність були безмежними. У липні 2022 року Руслан отримав важке поранення, яке вимагало тривалого лікування. Проте, незважаючи на біль та випробування, він після реабілітації повернувся до своїх побратимів у бойовий стрій, що є свідченням його непересічної сили волі та незламності духу. За своє поранення, отримане під час захисту Батьківщини, 29 листопада 2022 року Руслан Зеленський був нагороджений почесною відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «За поранення» (важке). Ця нагорода стала символом його самовідданості.На жаль, життя цього героя обірвалося занадто рано. 21 червня 2023 року, під час виконання військового обов’язку, Руслан отримав важку травму внаслідок вогнепального поранення. Він помер у госпіталі міста Харків, назавжди залишившись 31-річним. Його загибель стала величезною втратою для родини, громади та всієї України. Пам'ять про Руслана Зеленського живе у серцях тих, хто його знав і хто вдячний за його подвиг.Похований Руслан Васильович у рідному селі Терешківка Ніжинського району Чернігівської області. На фасаді будівлі Терешківського старостинського округу Лосинівської територіальної громади встановлено меморіальну дошку, яка увічнює пам'ять про Героя. Ця дошка є нагадуванням про його жертовність та вічний подвиг.У цей скорботний день, відзначаючи другі роковини його загибелі, ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Руслана Зеленського. Його ім’я назавжди вписане в історію України як ім’я справжнього Захисника, який віддав своє життя за мир і свободу своєї країни.


Вічна слава Герою!