Сьогодні минає два роки від дня загибелі Олега Артеменка — жителя села Божківське, який віддав життя, захищаючи Україну.

Олег до війни проходив службу в Державній пенітенціарній службі України, де обіймав керівні посади.
У квітні 2024 року Олег був призваний на військову службу. Він став головним сержантом стрілецької спеціалізованої роти 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.

Під час ворожого авіаційного удару по позиціях підрозділу в населеному пункті Ізюмське на Харківщині Олег отримав поранення, несумісні з життям.

Героя поховали на кладовищі в селі Крюково. У нього залишилися дружина, неповнолітній син, рідні та близькі.
Для родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком. Для побратимів — надійним товаришем і військовослужбовцем, який до кінця виконував свій обов’язок. Для всіх нас — Захисником, який віддав найдорожче за свободу та майбутнє України.

🕯️ Сьогодні ми схиляємо голови у пам’ять про Олега Артеменка.
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
Вічна пам’ять Герою. 🇺🇦