Сьогодні виповнюється два роки з дня загибелі Світличного Валерія Олександровича, уродженця м. Авдіївка, 1983 року народження. Ця дата — не просто рядок у календарі, а день пам’яті про людину, яка зробила свідомий вибір: у грудні 2023 року добровільно стала до лав Збройних Сил України. Валерій служив гранатометником і виконував бойові завдання на Луганщині. Під час одного з таких завдань він мужньо загинув, захищаючи незалежність і свободу нашої держави.

Світличний Валерій запам’ятався рідним, друзям і побратимам як людина, для якої слова «обов’язок», «відповідальність» і «любов до України» не були порожніми. Його шлях — це приклад добровільного служіння, коли громадянин у складний час обирає не осторонь, а стає на захист своєї країни. Історія загиблого воїна з Авдіївки є частиною ширшої пам’яті про всіх, хто віддав життя за Україну. Пам’ять про Героя — це не лише скорбота, а й вдячність.

Два роки потому ми знову згадуємо Світличного Валерія, його родину та близьких, для яких ця втрата залишається болючою. Вічна шана воїну, який служив у Збройних Силах України, був гранатометником і загинув на Луганщині, боронячи нашу незалежність. Такі дати нагадують, що за кожною звісткою про загиблого воїна стоять конкретні люди, родини й громади, які потребують уваги та підтримки.

Нехай пам’ять про загиблого воїна буде живою: у розповідях, у родинній пам’яті, у громадських ініціативах та в щоденній повазі до тих, хто захищає Україну. Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав життя за Україну. Пам’ять про Героя є нашою спільною відповідальністю — зберігати правду про його служіння, передавати її наступним поколінням і не залишати поза увагою тих, хто потребує підтримки.

Світличний Валерій назавжди залишиться в пам’яті як воїн, який добровільно став на захист України. Його історія — нагадування про ціну свободи та про те, що вдячність Героям виявляється не лише словами, а й діями: турботою про родини, збереженням пам’яті та гідним пошануванням їхнього подвигу.