Сьогодні минає два роки, як загинув Вадим Володимирович Шостацький, захисник який віддав своє життя за незалежність та свободу нашої країни.

Вадим народився 18 травня 1989 року в мальовничому селі Нетечинці у родині передових колгоспників. Його мати Катерина працювала на тваринницькій фермі, а батько Володимир був трактористом. Хлопчик ріс допитливим і працьовитим, старша сестра Стелла завжди опікувалась ним. Діти допомагали у всьому батькам, які будували дім та вели домашнє господарство.

У 1995 році Вадим пішов до першого класу Старонетечинецької школи, де навчався до 2004 року. Він був активним учнем, особливо любив працювати у шкільній майстерні, створюючи вироби з дерева, які неодноразово займали призові місця на районних виставках. Після школи він вступив до Говорівського училища за спеціальністю “Оператор комп’ютерного набору”.

У 2008-2009 роках Вадим проходив строкову службу у військах ППО в місті Васильків Київської області, де здобув професію шофера. Після демобілізації оселився у Хмельницькому. Багато працював: шофером, доставляв хліб, займався будівельно-ремонтними роботами та працював на СТО.

Вадим одружився, та у 2011 році став батьком донечки Єлизавети, яка дуже схожа на свого татуся. У 2014 році сім’я переїхала до міста Бар Вінницької області, де Вадим працював на елеваторі. Він власними руками облаштував сімейне гніздечко де у 2015 році народився син Володимир, названий на честь дідуся-чорнобильця.

Життя щасливої сім’ї Шостацьких було перерване війною…
У квітні 2022 року Вадим пішов захищати рідну землю, своїх дітей, дружину та батьків. Молодий, енергійний і завзятий старший солдат Вадим Шостацький проходив вишкіл у Ярмолинцях, а бойове хрещення – на Харківському та Донецькому напрямках. Всі, хто знали Вадима, згадують його як сумлінного, працьовитого та уважного до людей чоловіка.

Не забудемо самопожертву і відвагу Вадима ШОСТАЦЬКОГО.

Пам’ять про нього має жити в наших серцях, разом із вдячністю за подвиг у заради майбутнього нашої країни.

Вічна пам’ять і слава Герою!