Сьогодні минає два роки, як передчасно й трагічно обірвалась життєва дорога солдата, гранатометника 1-ої стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (в/ч А 2167) ГУБАРИКА РОМАНА ВОЛОДИМИРОВИЧА.
24 липня на Бахмутському напрямку українські військові потрапили під ворожий артилерійський обстріл, де Роман Губарик отримав несумісні з життям травми.
Губарик Роман Володимирович народився 31 липня 1982 року в с.Кустолове. Навчався у сільській школі. Після закінчення 9 –го класу пішов навчатися в автодорожній технікум за спеціальністю механіка. Закінчивши навчання, пішов до армії. Після повернення працював у агрофірмі ТОВ «Чиста Криниця» на посаді інженера з безпеки руху. Згодом комбайнером-трактористом і механіком. За його сумлінну працю поважали колеги по роботі та односельчани. Він користувався авторитетом в селі, мав тверду громадську позицію, приймав активну участь в житті громади, завжди готовий був прийти на допомогу. Роман Володимирович був гордістю для своїх батьків, надійною опорою для дружини Ірини, клопітким, добрим та люблячим батьком для доньки Єви та сина Дмитра.
З початком війни не вагаючись вступив в територіальну оборону в Нових Санжарах, потім ніс службу у місті Бородянка, Біла Церква та Бахмут.
Військовослужбовець гранатометник першої стрілецької роти, першого стрілецького батальйону, Губарик Роман Володимирович загинув 24 липня поблизу населеного пункту Семигір’я-Кодема, Бахмутського району, Донецької області, у віці 39 років.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, і вірність військовій присязі Указом Президента України від 12 вересня солдат Губарик Роман Володимирович був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
24 липня 2023 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Романа Губарика на фасаді будівлі Кустолівського закладу освіти . А 1 березня 2024 року було відкрито Алею Героїв в Нових Санжарах, де встановлено щити зі світлинами. Серед них і щит Романа Губарика.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя...
Герої не вмирають!