Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Михайла Шовкового, мужнього воїна, який два роки тому віддав своє життя за Україну. Він був молодою, життєрадісною та щирою людиною, яка змалечку знала ціну праці, попри сирітство. Михайло з любов’ю виховував двох своїх дітей, Арсенчика та Діанку, разом із дружиною. Його найщирішою мрією було бачити мирну, вільну Україну, де його діти будуть жити щасливо. З початком повномасштабного вторгнення Михайло без вагань став до лав захисників України. Він пройшов ретельне навчання, спочатку у Львівській області, а потім і в Польщі, здобувши звання старшого навідника мінометного взводу морської піхоти. На жаль, 2 вересня, в запеклих боях поблизу Курахового на Донеччині, його героїчне серце зупинилося назавжди. Сьогодні ми згадуємо Михайла з глибоким щемом у серці. Він не встиг побачити, як дорослішають його діти, але він залишив їм найцінніший спадок – незламний приклад мужності, самовідданості та безмежної любові до рідної землі. Ми пам’ятаємо, шануємо та безмежно дякуємо Михайлу за його жертовність. Вічна слава Герою!🇺🇦