Сьогодні минає річниця з дня загибелі нашого Захисника — Сороки Олександра Миколайовича. Цей день назавжди залишиться болючою пам’яттю для всіх, хто знав та поважав його. Олександр віддав найдорожче — своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України. Його мужність, відданість і любов до Батьківщини є прикладом незламності українського духу.

Згадуючи Олександра, ми згадуємо його життєву енергію, доброту, готовність завжди прийти на допомогу. Він був не лише військовим, а й сином, братом, другом. Його усмішка та оптимізм надихали інших. Він вірив у перемогу і йшов до неї, незважаючи на труднощі.

У цей скорботний день ми схиляємо голови у глибокій шані та вдячності. Ми пам’ятаємо кожен момент, кожну мить, коли Олександр проявив героїзм. Його подвиг надихає нас і дає сили боротися за мирне небо над головою. Ми не маємо права забути тих, хто пожертвував собою заради нас.

Війна забирає найкращих. Але ми повинні триматися та продовжувати їхню справу. Кожен із нас має зробити все можливе, щоб їхні жертви не були марними. Ми маємо підтримувати родини загиблих, піклуватися про їхні потреби та пам’ятати про їхній подвиг.

Сьогодні, в річницю загибелі Олександра, ми знову об’єднуємось у скорботі та молитві. Ми просимо Бога дати сили його родині пережити це горе. Нехай їм додасть сили усвідомлення того, що їхній син, батько, чоловік – справжній Герой України.

Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за нашу незалежність. Їхня жертва не марна. Ми маємо бути гідними їхньої пам’яті та продовжувати боротьбу за нашу державу. У кожному серці українця живе вдячність і любов до своїх захисників.

Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо ваш біль та разом з вами зберігаємо світлу пам’ять про Героя.

🕯️ Вічна пам’ять і слава Захиснику України! Герої не вмирають.