🕯Сьогодні минає чотири роки з дня трагічної загибелі нашого земляка, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдата – Коваленка Романа Олександровича.

🇺🇦Час невпинно йде вперед, але не здатен стерти з пам’яті мужність, відвагу людини, яка віддала найдорожче – своє життя, за свободу і мирне майбутнє України. Роман народився в мальовничому селі, де зростав у любові до рідної землі. Ще з дитинства він мріяв стати військовим, щоб захищати свою країну. У 2014 році, коли почалася війна, Роман не вагаючись пішов до військкомату. Він пройшов жорстокі бої на сході, проявляючи неабияку хоробрість. Його побратими згадують його як надійного товариша, який завжди був поруч у найскладніші моменти. Загибель Коваленка стала важкою втратою для всієї громади.

💔Роман назавжди залишиться в наших серцях, у пам’яті громади, у кожному мирному світанку вибореному такою високою ціною. Його ім’я навічно вписане в літопис боротьби за незалежність. Ми закликаємо всіх не забувати про подвиг наших захисників. Пам’ять загиблим героям – це наш священний обов’язок. Кожен з нас може віддати шану, прийшовши до могили або просто згадавши їх у молитві. Нехай їхній приклад надихає нові покоління на любов до Батьківщини.

🙏Вічна слава та світла пам’ять загиблим Героям-землякам! Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом Романа та інших воїнів, які віддали життя за нас. Пам’ятаймо про те, якою ціною дається мир. Нехай їхня жертва не буде марною. Ми продовжуємо боротьбу за вільну Україну, і кожен з нас робить свій внесок. Вічна шана і слава героям!