Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто пройшов пекло полону, хто загинув у неволі, закатований або страчений — лише за те, що був українцем, за те, що боровся або просто жив на своїй землі. Ми згадуємо кожного Воїна — солдата, добровольця, медика, волонтера — чий останній шлях проліг через темряву катівень. Ми пам’ятаємо мирних людей, яких забрали війна і жорстокість. Їхній подвиг — це заповіт нам, живим. Бути гідними їхньої жертви. Берегти Україну. Єднатися в спільній пам’яті та справедливості. Ми висловлюємо глибоку вдячність усім, хто пройшов важкі випробування полону і повернувся додому. І вічну шану тим, хто не дожив до свободи, хто залишився навіки у нашій пам’яті. Їхня жертва не буде забута. Слава незламним! Слава Україні! Ми повинні пам'ятати кожного, хто постраждав від жорстокості ворога, кожного, хто віддав життя за волю України. Наша єдність і пам'ять – це найкраща шана полеглим героям. Ми маємо боротися за справедливість і майбутнє, за яке вони боролися. Пам'ять про героїв надихає нас на нові звершення. Ми віримо в перемогу і в те, що кожен, хто пройшов через пекло, заслуговує на вдячність і повагу. Наша боротьба триває, і ми будемо гідні пам'яті тих, хто вже не з нами. Вічна пам'ять і слава героям України!