У Золочеві з болем у серці, сльозами на очах і молитвою на устах громада вшановує пам’ять земляка — сержанта Ігоря Ярославовича Стасюка, який загинув за Україну, свободу народу та мирне майбутнє рідної землі. Сьогодні важко знайти слова, які втішать згорьовані серця рідних, особливо після довгого очікування звістки про Ігоря Стасюка, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Ігор Ярославович Стасюк народився 29 квітня 1990 року. Його життєвий шлях розпочався у Золочеві, тут минули молоді роки, навчання, здобуття фаху й формування як людини. Після Золочівської середньої школи № 4 він продовжив навчання у Золочівському професійно-технічному училищі № 10. Проходив службу у військовій частині 3007, а згодом став на захист України в час великої небезпеки для держави. Він був сержантом, старшим стрільцем-оператором механізованого підрозділу військової частини А4576. За цими військовими званнями й посадами стояла людина, яка виконувала свій обов’язок і стала до боротьби за свободу Батьківщини. 6 січня 2025 року поблизу населеного пункту Руське Порічне Курської області російської федерації під час виконання бойового завдання, внаслідок штурмових дій противника та ворожого вогневого ураження сержант Ігор Стасюк загинув. Його земне життя завершилося далеко від рідного дому, але ім’я Ігоря Стасюка назавжди залишиться в пам’яті рідних, побратимів і всієї громади. Він не обирав війни — війна прийшла на нашу землю. Ігор Стасюк став одним із тих, хто зі зброєю в руках захищав право України бути вільною, право наших дітей жити під мирним небом, право кожної української родини мати свій дім і майбутнє. Для мешканців Золочева Ігор Стасюк — не просто ім’я у списку загиблих. Це земляк, який навчався в місцевих закладах, мав плани, а потім обрав шлях захисту держави. Його історія є прикладом мужності, відданості та любові до рідної землі. Громада Золочева висловлює щирі співчуття родині загиблого Героя та підтримує близьких у цей важкий час. Вшановуючи пам’ять сержанта Ігоря Стасюка, громада закликає берегти історію про захисників, передавати її наступним поколінням і підтримувати родини військових. Золочівська громада висловлює вдячність усім, хто долучився до вшанування, і просить не залишатися осторонь: увага, підтримка та людяність нині особливо важливі для родини загиблого. Інформація про прощання й пам’ять про Ігоря Стасюка має поширюватися серед мешканців, щоб якомога більше людей знали про подвиг земляка. Вічна пам’ять і вічна шана сержанту Ігорю Стасюку. Нехай Господь дарує йому Царство Небесне. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них.