🕯️🇺🇦 Сьогодні наша громада провела в останню путь свого земляка, мужнього захисника України — Віталія Вікторовича БЕЛОВА.
🕯️🇺🇦 Церемонія прощання з Героєм відбулася о 12:00 у центрі селища біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Панахида за полеглим воїном проходила за місцем його проживання у селі Малий Кобелячок. Поховали Віталія на кладовищі в рідному селі.
🕯️🇺🇦 Вдячні жителі громади, односельці, зустрічали Героя стоячи на колінах, тримаючи в руках державні прапори та квіти. Квітами була встелена дорога до його рідної домівки. Віддати останню шану Захиснику прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та небайдужі мешканці громади.
🕯️🇺🇦 Під час церемонії про життєвий шлях Віталія БЕЛОВА розповів голова громади Геннадій СУПРУН. Слова пам’яті та вдячності також висловили побратим Віталія — морський піхотинець, а також військовий капелан Збройних Сил України отець Олександр.
💛💙 Віталій БЕЛОВ народився 28 січня 1993 року в місті Кременчук. Його дитинство та юність були тісно пов’язані з нашою громадою. Після переїзду родини до Нових Санжар, а згодом до села Малий Кобелячок, він навчався у місцевій школі, де запам’ятався активним учнем, щирим товаришем і доброю людиною.
🇺🇦 Після закінчення школи Віталій здобув професію у Полтавському професійно-технічному училищі. Працював, будував плани на майбутнє, жив звичайним мирним життям. Та коли Україна потребувала своїх синів, не залишився осторонь.
🇺🇦 20 березня 2023 року Віталія було призвано на військову службу. Він пройшов підготовку в Десні, ніс службу у підрозділах протиповітряної оборони в Києві, згодом опанував військову спеціальність стрільця-снайпера. Сумлінно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи українську землю, своїх рідних і кожного з нас.
🕯️🇺🇦 У липні 2024 року наш Герой продовжив службу на Сумщині, а 8 серпня був направлений на виконання бойового завдання в район міста Торецьк Донецької області. Саме там, у боротьбі за свободу та незалежність України, він віддав своє життя за Батьківщину.
🕯️ Майже два роки рідні жили між надією і болем, між вірою та невідомістю. Майже два роки Віталій вважався зниклим безвісти. І лише після проведення необхідних експертиз та ідентифікації Герой повернувся додому, щоб знайти вічний спочинок на рідній землі.
💛💙 Для матері він був люблячим сином, для рідних — турботливим братом і дядьком, для друзів і сусідів — надійною людиною, яку поважали за доброту, щирість та готовність допомогти. Саме таким Віталій назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
🕯️🇺🇦 Останню шану полеглому воїну віддали з усіма військовими почестями. Побратим вручив матері Героя прапор його частини та берет морського піхотинця. Головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій ПОВ’ЯКАЛО вручив Надії Дмитрівні Державний Прапор України, знятий почесною вартою з домовини її сина. На честь воїна пролунав трикратний стрілецький салют.
🕯️🇺🇦 Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом нашого земляка. Перед людиною, яка віддала найдорожче — своє життя — за право України бути вільною і незалежною державою, за мирне майбутнє наших дітей та онуків.
🕯️🇺🇦 Від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття матері Надії Дмитрівні, брату Олексію, усім рідним, близьким і друзям Віталія. Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Але пам’ять про його мужність, самопожертву та любов до Батьківщини назавжди залишиться в наших серцях.
🕯️🇺🇦 Світла пам’ять Герою. Вічна шана і вдячність захиснику України Віталію БЕЛОВУ 🇺🇦

🕯️🇺🇦 Герої не вмирають. 🇺🇦