Сьогодні, 17 вересня, ми схиляємо голови в скорботі та вдячності, згадуючи Героя України Рижкова Володимира Олександровича. Йому мало б виповнитися 53 роки, але назавжди залишиться 51. Його мужність, незламний дух і відданість рідній землі стали прикладом для багатьох. Володимир Олександрович народився 17 вересня 1972 року в селі Галиця Ніжинського району. З дитинства він захоплювався футболом та риболовлею, а навчання в Галицькій школі, яку він успішно закінчив у 1990 році, залишило про нього добрі спогади серед вчителів та однолітків. Після здобуття середньої освіти, Володимир здобув професію токаря, працював на Київському мотоциклетному заводі. Служба у десантних військах на території Німецької Демократичної Республіки загартувала його характер. Повернувшись додому, він продовжив службу, але вже у правоохоронних органах міста Києва. Колишні колеги запам’ятали Героя Рижкова Володимира Олександровича як сумлінну та надзвичайно відповідальну людину, на яку завжди можна було покластися. В особистому житті він був неодруженим. У червні 2022 року, коли Україна потребувала захисту, Володимир без вагань став на її оборону. Пройшовши військову підготовку, він мужньо боровся за свободу свого народу. Його шлях пролягав через найгарячіші точки: Бахмут, Донеччину, Запоріжжя. На жаль, 18 вересня 2023 року, на Запорізькому напрямку, Герой загинув, віддавши найвищу жертву за мирне майбутнє України. 21 березня 2024 року, на знак шани та пам'яті про загиблого Захисника, на будівлі Галицького ЗЗСО було встановлено меморіальну дошку. Цей акт вшанування – лише мала частка того, що ми можемо зробити, щоб зберегти пам'ять про наших Героїв. Висловлюємо найщиріші співчуття родині та близьким Володимира Рижкова. Це невимовна втрата та глибокий біль для всіх, хто його знав. Пам'ять про Героя Рижкова Володимира Олександровича назавжди залишиться в наших серцях! 🕯️ Вічна пам’ять та слава!