Сьогодні, 17 жовтня, українці з глибоким сумом і незламною повагою згадують нашого земляка, Героя – Барана Сергія Петровича. Йому б виповнилося 55 років, але назавжди в нашій пам'яті він залишиться 43-річним захисником.

Сергій Петрович Баран народився 17 жовтня 1970 року. Шлях його освіти проліг через Перемозьку середню школу Ніжинського району, а здобув він спеціальність механізатора в Ніжинському професійно-технічному училищі. Свій обов'язок перед Батьківщиною він виконав під час строкової служби, де служив прикордонником у Туркменістані та, на жаль, зазнав поранення. Повернувшись до рідного краю, Сергій трудився в господарстві КСП імені Прядка, віддаючи сили рідній землі.

Доля розпорядилася так, що 28 квітня 2014 року Сергій був мобілізований до лав 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1». З травня того ж року він відважно боровся за свободу та незалежність України на сході. Його життя обірвалося 19 серпня 2014 року. Сергій Баран зазнав важких поранень під час ворожого обстрілу з «Градів» на Луганщині. Незважаючи на всі зусилля лікарів, його серце, сповнене любові до України, не витримало. Сергій Петрович Баран віддав найцінніше – своє життя – за вільне майбутнє нашої держави.

За виняткову особисту мужність, стійкість та героїзм, проявлені під час захисту суверенітету і територіальної цілісності України, Сергій Петрович був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця висока нагорода – лише мала частина того, що ми можемо зробити, щоб вшанувати його пам'ять.

Його подвиг навіки вкарбований у пам'ять громади. Меморіальні дошки встановлено на будівлі школи в селі Перемога, де він навчався, та на будинку в селі Богданівка, де він жив. Ці пам'ятні знаки слугуватимуть вічним нагадуванням про жертовність нашого земляка. Пам'ять про Захисника, який став Героєм, назавжди залишиться в наших серцях, у серцях його близьких, друзів та всіх, хто цінує мир і свободу. Вічна та світла пам’ять Герою!