Сьогодні, 17 жовтня, минає чотири роки, як перестало битися серце хороброго військовослужбовця БІРСЬКОГО Миколи Віталійовича. Цей день сповнений скорботи, адже Микола Віталійович передчасно пішов із життя внаслідок хвороби, залишивши по собі порожнечу в серцях тих, хто його знав і любив. Його відданість Батьківщині та чесне виконання військового обов'язку є прикладом для всіх нас. Микола Віталійович був справжнім патріотом, який не шкодував себе заради спокою та безпеки України. Його світла пам'ять, його жертовність і його мужність назавжди залишаться в серцях його рідних, близьких, бойових побратимів та всіх жителів громади, які цінують його внесок у захист нашої землі.

Ця втрата є надзвичайно важкою, особливо враховуючи обставини. Однак, пам'ять про Миколу Віталійовича житиме вічно. Його ім'я стало символом мужності та відваги. Ми схиляємо голови перед його подвигом і висловлюємо безмежну вдячність за його службу. Кожен, хто знав Миколу Віталійовича, пам'ятатиме його як добру, щиру та відповідальну людину, віддану своїй справі. Його життя, хоч і обірвалося так рано, було сповнене гідності та честі.

Ми пам'ятаємо Миколу Віталійовича не лише як військового, але й як людину з великим серцем. Його відхід – це нагадування про те, наскільки цінне мирне небо над нашою головою і яку ціну доводиться платити за нього. Вшанування пам'яті таких героїв, як Микола Віталійович, є нашим священним обов'язком. Ми висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким Миколи Віталійовича. Нехай земля йому буде пухом, а пам'ять про його подвиг – вічною. Слава Україні! Вічна пам'ять і шана військовослужбовцю БІРСЬКОМУ Миколі Віталійовичу, який чесно виконував свій обов'язок перед Батьківщиною.