Сьогодні, 6 липня, для Чумаківської громади дуже сумний день.
Минають роковини з дня загибелі двох наших мужніх земляків, мешканців селища Зоря, які в різні роки в один і той самий день прийняли свій останній бій.
Вони були різними, мали свої мрії, плани та родини, але їх об’єднала безмежна любов до України та готовність захищати рідну землю до останнього подиху.
В цей день два роки тому на Донеччині при виконанні бойового розпорядження обірвалось життя Тарана Миколи Анатолійовича, люблячого чоловіка та турботливого тата. Його пам’ятають, як працьовиту, щиру та хорошу людину.
Наступного року цього ж дня сумна звістка надійшла ще в одну родину. Поблизу населеного пункту Катеринівка Донецької області загинув Павелко Олексій Сергійович. Сміливий, відданий і незламний воїн до останнього подиху стояв за свободу, за мирне небо, за незалежність нашої держави. Олексій з дитинства мріяв бути військовим. Йому назавжди залишилось 22 роки.
Цей день — скорботне нагадування про непоправну втрату, про біль, який не вщухає, і про безмежну вдячність за подвиг Героїв!
Схилимо голови в пам’ять про всіх, хто ціною власного життя виборює наше
майбутнє.
Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих Захисників України!
Вічна слава Героям!