Ви не можете врятувати весь світ і допомогти кожному, адже трагічні події та страждання людей тривають. Проте, ви точно можете уникнути використання чужого болю як теми для контенту. Привертати увагу до важливих проблем і говорити про них серйозно та чесно – це один підхід. Зовсім інше – це робити собі актив у профілі на таких «ситуативах», експлуатуючи чужі трагедії. Це неприйнятно в сучасній журналістській етиці та медіаграмотності.

Використання чужого горя для підвищення власної популярності є формою маніпуляції, яка шкодить як жертвам, так і суспільству загалом. Особливо це стосується ситуацій, коли контент створюється без належної поваги, емпатії та перевірки фактів. Важливо розрізняти журналістське розслідування чи висвітлення подій, спрямоване на інформування та пошук рішень, від цинічного видобутку «кліків» на емоціях людей.

Відповідальне медіа повинно завжди ставити на перше місце етику контенту. Це означає усвідомлення впливу, який наші слова та зображення мають на аудиторію. Використання чужого болю може призвести до ретравматизації тих, хто вже постраждав, а також до формування спотвореного сприйняття реальності в інших.

Створення контенту, що базується на чужих стражданнях, не тільки неетично, але й може мати негативні наслідки для репутації автора чи медіа. З часом аудиторія починає розуміти маніпулятивні методи, що призводить до втрати довіри. Натомість, контент, створений з повагою, емпатією та фокусом на вирішення проблем, будує міцніші зв’язки з читачами.

Важливо пам’ятати про межі між інформуванням та експлуатацією. Якщо ви хочете привернути увагу до проблеми, зробіть це через глибокий аналіз, реальні історії людей, які знайшли шляхи подолання труднощів, або через пропозиції конкретних шляхів допомоги. Не використовуйте чужі трагедії як трамплін для власного успіху. Етичні норми у створенні контенту сьогодні є ключовими для побудови довіри та формування здорового інформаційного простору. Розвиток суспільства залежить від відповідального ставлення до створення та поширення інформації, де людська гідність та почуття залишаються на першому місці, а не стають лише інструментом для досягнення певних цілей.