Трепет і хвилювання, гордість і біль… Саме ці відчуття вирували сьогодні у серцях і душах усіх, хто сьогодні взяв участь у відкритті екрана слави та пам’яті, приурочено до Дня Державного прапора України. Ця подія відбулася біля адміністративного будинку Байковецької сільської ради.
Дуже символічно, що право підняти синьо-жовтий стяг надали воїну, захиснику України, мешканцю села Байківці. Бо саме він та його побратими і посестри нині боронять від хижаків-окупантів державу Україну. Звертаючись до присутніх заступник сільського голови Віктор Пулька сказав:
– Наш прапор – один з трьох священних символів Україна. Він відомий ще з часів Київської Русі. За нього, як уособлення незалежної держави, боролися багато поколінь українців, за нього нині жертовно б’ються з агресором наші захисники і захисниці.
І продовжив:
– На превеликий жаль, у цій битві ми втрачаємо кращих синів і дочок. Тож на честь загиблих ми нині відкриваємо екран пам’яті і слави, щоб ми завжди усвідомлювали якою жахливою ціною нам доводиться відстоювати свою Незалежність
Віктор Пулька також висловив вдячність батькам загиблих воїнів за те, що виростили і виховали таких славних синів, справжніх патріотів України. А ще він виголосив побажання, що в усіх селах і містах нашої великої держави, зокрема, у визволених від зайд, якнайшвидше замайорів наш прапор, прапор Перемоги.
Опісля заступник сільського голови разом дівчатами та хлопцями в національних строях поклали 20 лампадок біля екрану, на якому почали демонструватися кадри з фотографіями та інформацією про тих 20 мешканців громади, котрі віддали свої життя за нас, за Україну.
Панахиду за нашими загиблими земляками відправив адміністратор парафії Преподобної Параскеви Терновської села Байківці Михайло Канчалаба.
Потім він сказав:
– Так як хрест для християнина, так і барви нашого прапора є чимось дуже знаковим, дуже сакраментальним. Пам’ятаймо, що за них, за Україну, віддали свої життя дуже багато-багато українців. Пам’ятаймо ціну свободи! Останнім часом ми часто говоримо слова з Євангелія: «Немає більшої любові, ніж віддати своє життя за ближнього». Це дуже сильні слова. Нині наші захисники своїми вчинками, своєю жертовністю підтверджують їх істинність. А ті з них, хто загинув, на небі молитвами заступництва просять у Бога перемоги для України.
На відкритті екрана пам’яті були присутні батьки та родичі загиблих воїнів. Сльози на їхніх очах не потребують жодних пояснень
Захід завершився виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний».