🕯️ ТРИ РОКИ БЕЗ ВАСИЛЯ… ТРИ РОКИ БЕЗ «ДОНАТЕЛО»
Сьогодні, 8 серпня, минає третя річниця від дня загибелі Героя Сахновецької громади, жителя Тиліжинецького старостинського округу — Шейдика Василя Володимировича, позивний «Донатело».

Є люди, яких пам’ятаєш не лише за іменем.
Пам’ятаєш їхню усмішку, голос, добрий погляд, жарти, просте людське тепло…
Таким був Василь.
Ще зі шкільних років його знали як доброго, щирого, привітного та відкритого хлопця. Його любили за легку вдачу, добре серце, за вміння бути простим і щирим у спілкуванні. Він легко знаходив спільну мову з людьми, умів підтримати, пожартувати, подарувати гарний настрій.
Для одних він був добрим другом і односельцем, для інших — надійним товаришем, для когось — люблячим сином і братом. А для своєї родини Василь був чоловіком і батьком, для якого сім’я була найдорожчим у житті.
Його життєве кредо — «Familia est vita mea» — «Сім’я — моє життя» — сьогодні звучить особливо боляче й водночас символічно.
Василь дуже любив життя, свою родину, друзів, рідне село. Любив футбол, ще зі шкільних років грав за футбольну команду «Камчатка». Працював, будував свою сім’ю, виховував двох синів, мріяв про майбутнє.
Але у його покоління була війна.

У січні 2023 року Василь став до лав захисників України. Відважно воював на Бахмутському напрямку, був командиром 3-го десантно-штурмового відділення.
8 серпня 2023 року життя Василя обірвалося у бою за Україну поблизу Іванівського Бахмутського району Донецької області.
Йому було лише 33 роки…
Три роки минуло відтоді, як його немає поруч.
Три роки його рідні вчаться жити з болем, якого неможливо позбутися.
Три роки його синочки ростуть без батька, якого вже ніколи не обіймуть.
Три роки дружина Наталія живе з пам’яттю про коханого чоловіка.
Три роки мама та брати сумують за рідною людиною.
Та час не стирає пам’ять.
Бо справжня людина продовжує жити у серцях тих, хто її любив.

Сьогодні від імені Сахновецької сільської ради та всієї громади висловлюю щирі слова співчуття дружині Наталії, мамі, братам, синочкам Василя, усім рідним і близьким, друзям та побратимам, усім, хто знав, любив і поважав нашого Захисника.
Нехай світла пам’ять про Василя буде для родини джерелом сили, а любов і вдячність тих, хто його знав, назавжди залишаються поруч.
Ми пам’ятатимемо його не лише як воїна, який віддав життя за Україну, а передусім як Василя — доброго, щирого, усміхненого, відкритого до людей чоловіка, якого любили та поважали ще з дитячих років.
Його життя обірвалося занадто рано.
Але його добрі справи, його усмішка, його любов до родини та його жертовність заради України залишаться з нами назавжди.
Василь Шейдик. «Донатело».
15.01.1990 – 08.08.2023.
🕯️ Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
🇺🇦 Вічна пам’ять і слава Герою України!