Три роки минуло з того трагічного дня, як перестало битися відважне серце Олексія Васильовича Місікевича.

З 2016 року він мужньо стояв на захисті рідної землі, пройшовши крізь пекельне горнило війни, обіймаючи посаду командира мотопіхотного взводу 42 окремого мотопіхотного штурмового батальйону. Він був там, де було найважче, у найгарячіших точках цієї жорстокої війни.

Пережиті випробування залишили свій тяжкий слід, завдавши йому важкої хвороби, з якою він мужньо боровся до останнього подиху.

Схиляємо голови в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Героя. Вічна слава та вічна пам’ять Олексію Васильовичу! Його ім’я назавжди закарбоване в історії нашої боротьби за свободу.