Україна, перебуваючи майже 70 років у складі Радянського Союзу – тоталітарного державного утворення, керованого комуністичною партією, прагнула до свободи. Столицею цієї імперії була Москва, а до її складу входили численні радянські республіки. Однак, уже в середині 1980-х років ХХ століття, Радянський Союз охопила масштабна криза. Для порятунку держави, комуністична партія вдалася до певної лібералізації суспільного та політичного життя, ініціювавши "перебудову". Це стало потужним поштовхом для відродження національних рухів в окупованих Росією республіках, зокрема в Україні.

Проте, до кінця 80-х років ХХ століття, суперечності та непослідовні дії у здійсненні реформ лише поглибили суспільну кризу. Це викликало невдоволення в тих частинах суспільства, які прагнули повного повалення тоталітарного режиму. На початку 1990-х років в Україні відбулися парламентські вибори. Хоча комуністи здобули більшість (239 депутатів), національно-демократичні кандидати отримали чверть мандатів. Попри це, у липні 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Цей документ проголошував широку політичну та економічну автономію, проте передбачав, що Україна увійде до оновленої радянської імперії шляхом укладання нового "союзного договору".

Комуністи розглядали це як поступку, що дозволяла подовжити життя Союзу. Водночас, національно-демократичні сили вважали Декларацію першим кроком до проголошення повної незалежності. Вони організовували численні акції, закликаючи не підписувати новий союзний договір. Українській молоді такі акції здавалися недостатньо дієвими.

Орієнтуючись на своїх однолітків, які відіграли ключову роль у подіях "оксамитових революцій" у Східній Європі наприкінці 80-х років ХХ століття, що призвели до повалення комуністичних режимів, українські студенти шукали ефективніші інструменти для позбавлення диктату комуністичної партії та наближення незалежності України. Голодування було визнано найбільш оптимальною формою протесту, що, на думку організаторів, давала можливість досягти поставлених цілей. Так почалися події, що увійшли в історію як "Революція на граніті".

Ці події стали каталізатором змін, що посприяли відновленню української незалежності. Боротьба за неї тривала впродовж усього ХХ століття: від проголошення УНР, діяльності ОУН та УПА, шістдесятників, дисидентів до українських Майданів. Першим масовим протестом, що започаткував цю боротьбу на початку 90-х, стали події жовтня 1990 року на гранітних плитах середмістя Києва, відомі як "Революція на граніті".

Короткий довідник https://tinyurl.com/2q8o5qkt