У Маньківській громаді попрощалися з загиблим на війні Героєм Олександром Івановичем МУДРИМ...

---

Сьогодні Україна переживає 1234-й день трагічної боротьби, ще один день від початку жорстокого повномасштабного вторгнення, яке принесла на нашу землю російська федерація. Війна, нав’язана підступним агресором, триває вже понад три роки і щодня забирає найдорожче – життя українців. Вона несе за собою сльози матерів, страждання дітей, руйнування домівок та гіркий біль у серця кожного, хто любить свою Батьківщину.

Сьогодні чорні крила скорботи знову закрили сонце над Маньківською громадою. У серця людей прийшла невимовна журба й тяжка звістка – ще одне ім’я відважного Героя назавжди викарбувано у сумній Книзі пам’яті нашого краю.

З глибоким болем та сльозами на очах громада схиляє голови в пошані, проводжаючи в останню путь свого земляка – Мудрого Олександра Івановича, який повернувся додому вже «на щиті». Він назавжди залишиться у наших серцях як символ мужності, відданості та любові до рідної землі.

Народився Мудрий Олександр Іванович 15 лютого 1968 року в селі Мошурів Тальнівського району Черкаської області у селянській сім'ї.

1975-1983 рр. - навчався в Мошурівській середній школі;

1983-1986 рр. - навчання у професійно-технічному училищі м.Донецьк за спеціальністю «автослюсар – механік»;

1986-1988 рр. - проходив строкову військову службу у збройних силах Радянського союзу;

1989-1993 рр. - працював автослюсаром на СТО в с.Вікторівка;

У 1993 році одружився в шлюбі разом з дружиною народили та виховали двох дітей  - сина Віталія та доньку Юлію.

Усе своє життя працював за спеціальністю за кордоном та в Україні.

З листопада 2023 року вступив до лав Державної прикордонної служби України;

З лютого 2025 року  проходив службу в 3-ому Краматорському прикордонному загоні.

Загинув 7 липня 2025 року у м.Краматорськ.

Уся Маньківська громада єднається в скорботі й поділяє невимовний біль втрати, який пронизує серця рідних та близьких. Щиро співчуваємо родині, молимося за упокій душі нашого Героя… Нехай Господь прийме його у свої небесні обійми, дарує мир та спокій молодій, зраненій душі та полегшить тягар втрати для тих, хто любив і чекав його повернення.

Спочивай з миром, Захиснику… Світла пам’ять про Тебе – хороброго, доброго, щирого патріота – житиме у серцях всіх, хто знав Тебе, шанував та любив.

Схиляємо голови у глибокій шані перед тими, хто віддав найдорожче – власне життя – за незалежність і волю України.
Нехай душа загиблого Олександра знайде спокій у Царстві Небесному.

 

Герої не вмирають – вони вічно живуть у нашій пам’яті.

Вічна пам’ять і слава Олександру!

Слава Збройним Силам України !!! Слава Україні !!!

---

« повернутися