У Ралівській громаді знову схилилися прапори… Знову сльози, які неможливо стримати. Знову дзвонить тиша, що кричить про втрату. «На щиті» прибув у громаду Олег ВЕРЕТЕННІКОВ – військовослужбовець Збройних Сил України, щоб навіки упокоїтись у рідному селі. А він – захищав, боровся, вірив і став одним із тих, кому Україна завдячує життям…

Народився Олег 07.04.1984 року в с. Чуква, навчався у Чукв’янській середній школі. Згодом вступив на навчання до Львівського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту.

Був призваний на службу в армію, а згодом по контракту працював у військовій частині А3817 (сапери) та отримав звання сержант.

З початком повномасштабного вторгнення він пішов захищати рідну землю.

Напевно не менше, ніж того дня, коли до Самбірського військкомату надійшло сповіщення про сержанта Олега ВЕРЕТЕННІКОВА, котрий не повернувся з бойового завдання в населеному пункті Первомайське Донецької області, боляче було отримати сповіщення про смерть рідної людини .

Сталося це 03 травня 2024 року…

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув військовослужбовець в/ч А1126, сержант Олег ВЕРЕТЕННІКОВ.

Сьогодні, 28 травня 2026 року, Героя Олега зустріли у рідному селі щоб провести в останню дорогу.

Всі присутні стояли навколішки, проводжаючи Героя в останню путь. Люди тужливо зустрічали труну, покриту синьо-жовтим прапором. Рідні, друзі, військові побратими, священики, представники влади– кожен ніс у серці біль і вдячність.

Хай добра, світла згадка про сміливого та сильного Воїна залишається з нами назавжди. Низький уклін тобі, Олеже!
Герої не вмирають!
Слава Україні!🇺🇦