У скорботі повідомляємо про загибель Захисника України.

2 вересня 2024 року, виконуючи військовий обов’язок із захисту України від російської збройної агресії, загинув наш земляк, уродженець м. Комарно, вул. Липʼя, молодший сержант МАРКЕВИЧ Роман Іванович, 18 травня 1973 року народження.

Свій останній бій Захисник прийняв поблизу населеного пункту Пречистівка Волноваського району Донецької області.

Тривалий час вважався зниклим безвісти.

Він віддав найдорожче — своє життя за Україну, за її свободу та за мирне майбутнє кожного з нас.

Щирі співчуття рідним і близьким Героя. Розділяємо Ваш біль і схиляємо голови у скорботі.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України! Герої не вмирають.

Роман Маркевич був не просто воїном, а людиною з великим серцем, яка любила свою землю. Він народився і виріс у Комарному, де його знали як порядну, працьовиту та небайдужу людину. З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист Батьківщини. Його служба — це приклад мужності, відданості та самопожертви. Молодший сержант Маркевич воював у складі Збройних Сил України, виконував складні завдання на передовій. Донеччина стала місцем його останнього бою. Пречистівка, Волноваський район — ці слова тепер назавжди в пам’яті рідних, побратимів і всієї громади. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, і рідні жили надією. На жаль, надія не справдилася. Біль втрати огорнув Комарно, Львівщину та всю Україну. Ми висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, близьким, односельцям. Нехай Господь дарує їм сили пережити цю страшну втрату. Світла пам’ять про Романа Маркевича назавжди залишиться в наших серцях. Він віддав своє життя за те, щоб ми могли жити під мирним небом. Його подвиг — це ціна нашої свободи. Ми схиляємо голови перед мужністю та героїзмом Захисника. Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у наших спогадах, у нашій боротьбі. Слава Україні! Героям слава!

Громада Комарного та всі небайдужі люди закликають вшанувати пам’ять загиблого воїна. Нехай ця втрата буде нагадуванням про страшну ціну, яку платить український народ за свою незалежність. Ми маємо пам’ятати кожного, хто віддав життя за Україну. Роман Іванович Маркевич був справжнім патріотом, люблячим сином, братом, другом, побратимом. Він назавжди залишиться прикладом для молодших поколінь. Його ім’я вписане в історію боротьби за волю. Вічна пам’ять!

Ми не маємо права забувати про тих, хто віддав найцінніше. Їхній подвиг — це фундамент нашої майбутньої перемоги. Схиляємо голови у скорботі та дякуємо за захист. Нехай земля буде пухом, а пам’ять — вічною.