У цей скорботний день небо плакало дощем разом із людьми, які втратили ще одного свого Захисника. 24 вересня 2025 року Тараканівська громада у глибокій скорботі провела в останню путь вірного сина України — матроса Мстислава Новосада, 1994 року народження. Герой, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави, служив у лавах Збройних Сил України. Мстислав Анатолійович вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання на Донеччині. На жаль, його особу було підтверджено за допомогою ДНК-експертизи, що принесло ще більше болю його близьким. Напередодні, жителі села Птича, а також сіл, через які проходив останній шлях Героя, стоячи на колінах, зустрічали траурний кортеж, який востаннє прямував до рідної домівки. Це був акт глибокої поваги та скорботи до полеглого воїна. Сьогодні, 24 вересня, віддати шану та попрощатися з хоробрим Воїном на батьківське подвір'я Мстислава прийшли друзі, побратими, родина, односельчани та численні жителі громади. Масштаб жалоби свідчив про те, наскільки важливим був Мстислав для своєї громади та країни. Велелюдна піша хода траурний кортеж прямував від дому до Свято-Успенського храму ПЦУ села Птича. Це був шлях, сповнений невимовної печалі, але й гідності. Чин похорону за упокій душі українського Воїна очолив благочинний району отець Василь Лозинський з настоятелем храму отцем Віктором та духовенством ПЦУ. Зі всіма військовими почестями, як і належить Герою, полеглого Захисника поховали на кладовищі у селі Птича. Ми схиляємо голови перед родиною Мстислава Новосада, всім серцем співчуваємо та розділяємо біль цієї невимовної втрати. Пам'ять про його подвиг, його відвагу та самопожертву назавжди залишиться в наших серцях. Нехай душа загиблого знайде спокій, а Господь прийме у свої обійми ще одного Захисника України. Вічна пам'ять та слава Герою, який віддав найцінніше за наше мирне майбутнє.