#цей_день_в_історії #Куренівська_трагедія

Куренівська трагедія – одна з найбільших техногенних катастроф в історії Києва, що сталася 13 березня 1961 року. Ця страшна подія забрала життя сотень людей та завдала значних руйнувань інфраструктурі міста. Розглянемо детально перебіг трагедії, її причини та наслідки, а також згадаємо про пам’ять, що збереглася про цей трагічний день.

⁉️Причини трагедії

Після Другої світової війни радянська влада вирішила використовувати сумнозвісний Бабин Яр як місце для скидання відходів від місцевих цегельних заводів. Для цього було зведено земляну дамбу, яка мала стримувати пульпу – суміш глини, піску та води. Однак, при проектуванні не врахували особливості ґрунтів та ризики переповнення, що стало фатальною помилкою. За кілька років у Бабиному Яру накопичилося понад 4 мільйони кубометрів пульпи, створюючи потенційну загрозу.

Наслідком сильних опадів, що пройшли 12 березня 1961 року, стало критичне навантаження на дамбу. Вона не витримала тиску, і близько 600 тисяч кубометрів бруду з величезною швидкістю, до 5 метрів за секунду, вирвалися на Куренівку. Потік, що нагадував гігантську хвилю, змітав все на своєму шляху. Будинки, транспорт, завод «Укрремтрансмаш», лікарня імені Павлова, трамвайне депо імені Красіна – все було зруйновано та знищено.

⭕️Жертви та наслідки

Офіційні дані про загиблих внаслідок Куренівської трагедії становлять 145 осіб, але, на жаль, незалежні дослідження та свідчення очевидців вказують на значно більшу кількість жертв – від 1500 до 2000 людей. Багато мешканців було поховано під шаром бруду завтовшки 4 метри, що ускладнювало рятувальні роботи та пошук загиблих. Трагедія залишила глибокий слід у пам’яті киян та стала символом безвідповідальності влади.

Радянська влада, намагаючись приховати масштаби трагедії, швидко вжила заходів для ліквідації наслідків. Уже через кілька днів після катастрофи територію було розчищено, а інформацію про подію обмежено публікували в ЗМІ. Однак, правда про Куренівську трагедію не могла бути повністю прихованою.

🕯Пам’ять

Сьогодні, на місці трагедії встановлено пам’ятні знаки, які нагадують про загиблих та служать нагадуванням про страшні події. Бабин Яр більше не використовується як відстійник, що стало важливим уроком для майбутніх поколінь. Куренівська трагедія є важливим прикладом небезпеки нехтування правилами містобудування та недбалого ставлення до природи. Вона нагадує про необхідність ретельного планування, контролю та відповідальності при будівництві та експлуатації інфраструктурних об’єктів.

Ця трагедія – гіркий урок для всіх нас, який закликає до обережності та уваги до навколишнього середовища. Пам’ять про Куренівську трагедію повинна жити вічно, щоб подібні катастрофи ніколи не повторилися.