Дата: 04.07.2025 10:09
Кількість переглядів: 24

Два роки — мов вічність… Два роки тиші й невідомості. Після того, як Андрій пішов захищати рідну землю, зв'язок із ним обірвався. Пропав безвісти. Для рідних — нестерпне чекання, безсонні ночі, молитви і віра… Віра, яка не згасла. І надія, яка жила в серці.
І ось — обійми. Обійми, на які чекали роки. Обійми, в яких зібрані біль, віра і любов. Сльози радості. Міський голова загортає Захисника в український прапор — символ гідності й незламності. Поклали квіти до пам’ятника — як знак пам’яті про тих, хто досі не повернувся.
Це — промінь надії для тисяч родин, які ще чекають.
Дякуємо кожному, хто наближав цей день.
Молимося за всіх наших Захисників.
Віримо. Пам’ятаємо. Чекаємо.
« повернутися



Коментарі 0
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Залишити коментар
Без реєстрації. Коментар з’явиться після перевірки модератором. Посилання заборонені.