Цього тижня Грабовецько-Дулібівська громада вшановує пам'ять двох своїх Героїв, які віддали життя за Україну. Минає два роки, як загинув солдат ВОЛОДИМИР ОКАНЬ. Він народився 20 серпня 1983 року в селі Колодниця. Після навчання у НВК «Конюхівський ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» та Стрийському вищому художньому професійному училищі, Володимир створив сім'ю і проживав із дружиною у с. Лотатники Стрийської громади. Його військовий шлях проходив у лавах 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, де він служив оператором протитанкового відділення. Трагічно загинув 7 жовтня 2023 року на Донеччині. Похований у с. Лотатники. За свій героїзм посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Володимир Окань назавжди залишиться в пам'яті як Герой, що наближав нашу Перемогу.

Також минає рік, як забрала війна солдата ОЛЕКСАНДРА КУРЧЕВСЬКОГО. Олександр народився 24 лютого 1985 року в селі Конюхів. Здобувши освіту в НВК «Конюхівський ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» та Вищому професійному училищі №34 міста Стрия, він служив у Збройних Силах України. Під час повномасштабного вторгнення він обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія 1 групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення 4 прикордонної комендатури швидкого реагування 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. Його життя обірвалося 12 жовтня 2024 року на Харківщині. Олександра Курчевського поховали в його рідному селі. Він також назавжди Герой, що наближав Перемогу.

Пам'ять про мужність та самопожертву Володимира Оканя та Олександра Курчевського навіки житиме в серцях українців. Їхні подвиги – це нагадування про високу ціну миру та свободи, за яку вони боролися до останнього подиху. Громада глибоко сумує та висловлює щирі співчуття родинам загиблих Героїв. Вічна слава і вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за майбутнє України! Ми пам'ятаємо кожного.