Час не здатен загоїти рани, завдані війною. Він лише віддаляє той трагічний день, але не стирає пам’яті про тих, хто віддав найдорожче за Україну. Сьогодні минають четверті роковини загибелі нашого земляка, сержанта Віктора Пасіка. Його життя – це приклад мужності та відданості Батьківщині.

Віктор Миколайович народився і виріс у мирні часи, мав родину, улюблену справу, але коли на землю прийшла війна, він без вагань став на захист рідної землі. У складі Збройних сил України сержант Пасік виконував найскладніші завдання, демонструючи високий професіоналізм та незламну волю.

У своєму останньому бою Віктор Миколайович свідомо прийняв удар на себе, врятувавши життя побратимів. Його подвиг назавжди залишиться символом відваги, самопожертви та безмежної любові до України. Кожен, хто знав Віктора, згадує його як щиру, чуйну людину, завжди готову прийти на допомогу.

З глибокою шаною схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та згадуємо його життєвий шлях, який можна прочитати за покликанням:

https://kmk-gromada.gov.ua/news/1755756457/

Вшановуючи пам’ять сержанта Віктора Пасіка, ми ще раз усвідомлюємо ціну свободи. Його ім’я навічно вписане в історію нашої громади та всієї України. Ми не маємо права забувати тих, хто віддав життя за наше майбутнє. Вічна шана Герою!