Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам у народі вже дано назву – два кольори часу.
Ту мирну весняну, українську ніч на берегах Прип’яті люди не забудуть ніколи. О 1 годині 24 хвилини 40 секунд, коли містечко атомників Чорнобиль, Прип’ять і вся Україна міцно спали безтурботним сном, раптом пролунав вибух і над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву.
До 40-ї річниці Чорнобильської аварії, 23 квітня, у Центральній публічній бібліотеці для здобувачів освіти 5-В та 6-Б класів Великобагачанського опорного ліцею було проведено екологічний хронометр пам’яті «Живий плач мертвої зони».
За допомогою тематичної підбірки відеоматеріалів юні читачі ознайомилися із хронологією подій на ЧАЕС, здійснили віртуальну екскурсію у зону відчуження – м. Прип’ять та дізналися про Київський Національний музей «Чорнобиль».
До уваги підлітків було презентовано книжкову виставку «Пропусти Чорнобиль крізь серце». На виставці представлено видання, у яких детально описуються події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів-чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України та світу та спроби їх подолання, питання енергетичної безпеки та використання альтернативної енергетики.
Наприкінці заходу присутні вшанували хвилиною мовчання не тільки тих людей, що віддали своє життя, ліквідовуючи наслідки чорнобильської катастрофи, але й згадали про воїнів, які відділи своє життя захищаючи рідну землю.
Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже немає…