🕯 Ще одне молоде життя забрала клята війна… Сьогодні Великомостівська громада з глибоким сумом попрощалася із загиблим Захисником – Володимиром Воляком, уродженцем села Двірці. Це невимовна втрата для всіх, хто знав і любив цього мужнього воїна.

Володимир Воляк був не просто солдатом, він був людиною з великим серцем: добрим, щирим і життєрадісним. Його посмішка завжди випромінювала позитив, а його вміння підтримати словом чи жартом робило його душею будь-якої компанії. Він легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів і ніколи не був схильний до конфліктів. Його позитивна енергія та оптимізм були справжнім джерелом натхнення для оточуючих.

Володимир присвятив усе своє свідоме життя службі. Його шлях у війську розпочався ще в часи операції Об’єднаних сил. А з перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів, Володимир Воляк без вагань знову став на захист України. Він боровся за її територіальну цілісність і суверенітет на Чернігівському напрямку, проявляючи неабияку відвагу у складі 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

За виняткову мужність та відданість справі, Володимир Воляк був нагороджений важливою відзнакою – Почесною грамотою Голови Державної прикордонної служби України «За мужність в охороні державного кордону». Це свідчення його героїзму та відданості батьківщині.

Сьогодні, з невимовною скорботою, молодого Захисника Володимира Воляка поховали у рідному селі Двірці. Його світла пам'ять назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. У Володимира залишилися його любляча мама, сестра з родиною, бабуся, дідусі та кохана дівчина, з якою вони ділили мрії про спільне майбутнє. Ця втрата є величезною не лише для його родини, а й для друзів та всієї громади, яка втратила свого Героя.

Ми щиро співчуваємо родині загиблого Захисника України і схиляємо голови перед його подвигом. Світла пам'ять і вічна шана Володимиру Воляку – Герою України. Навіть коли тіла йдуть, їхній дух і подвиг залишаються з нами назавжди. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях. 🇺🇦