Щодня о 9.00 стихає наша країна. Під звуки метронома ми зупиняємося, щоб згадати тих, кого вже немає поруч. Військових, які віддали свої життя, захищаючи нас. Цивільних, яких забрали російські ракети і бомби. Дорослих і дітей, чиє єдине бажання було лише тільки жити.

Їх забрала ця війна. Війна, яку принесли на нашу землю рашисти.

Вони вже не почують метронома. Але ми його чуємо і зупиняємося, бо пам’ять це все, що ми можемо їм дати.
О 9.00 відкладіть свої справи. Зупиніться разом з усією країною. Одна хвилина тиші – наша данина поваги всім, кого ми втратили.

Вічна пам’ять і вічна шана.