Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Міжнародний день людей з інвалідністю це, звісно, не свято, а нагадування усім нам про обов`язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з інвалідністю.
Людей, які через проблеми зі здоров`ям не можуть або їм важко повноцінно доглядати за собою, забезпечувати себе необхідним, бути безперешкодно мобільними, виконувати певні робочі, соціальні, побутові обов`язки чи роботу, яка була доступною до набуття інвалідності. Ці люди проходять важкий шлях випробувань. Вони долають не тільки часто нестерпний фізичний біль, а й глибокі психоемоційні випробування. Адже інвалідність може бути і вродженою, і набутою в результаті травм, інфекцій тощо.
На сьогодні через російсько-українську війну чимало українців втрачають своє здоров`я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується.
З 2014 року, відколи почалася ця загарбницька російсько-українська війна, окрім усіх воєнних труднощів, Україна долає також надскладний соціальний виклик. Це реабілітація, відновлення здоров`я наших військових, а потім – створення і забезпечення гідних умов для їхнього повноцінного життя у дружньому суспільстві. Такому, де захищені їхні права, гідність, благополуччя. Де є можливість для них вільно пересуватися, здобувати бажану освіту та мати роботу, займатися улюбленою справою, будувати кар`єру, де вони відчуватимуть себе самореалізованими.
Активні люди з інвалідністю не хочуть, щоб їх сприймали лише в контексті медичного чи благодійного підходу розуміння інвалідності. Важливо пам`ятати, що кожна людина з інвалідністю – це така ж людина, як і без інвалідності. Права в кожної людини однакові, питання лише в перешкодах на шляху до їхньої реалізації.
Люди з інвалідністю можуть і мають брати участь у політичному, соціальному, економічному і культурному житті країни. Адже вони виявляють виняткову силу духу, непохитну віру в життя, долають труднощі, які випали на їхню долю, – і це викликає лише захват! Ці люди є прикладом незламності і натхнення.
Нині прогресивне людство в усьому світі засвідчує, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе потрібними та рівними у суспільстві. Адже саме ставлення до людей з інвалідністю визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя. А отже і найголовнішим напрямом соціальної політики у державі має стати повсякденна діяльність щодо усунення бар`єрів на шляху людей з інвалідністю до самореалізації, духовного та культурного зростання, гарантування доступу до якісної освіти та гідної роботи, впровадження європейських стандартів життя.
Не лише сьогодні, а й кожного дня бажаємо усім людям з інвалідністю мати міцний дух, витримку, здоров`я, благополуччя, турботу і підтримку від близьких, від держави і суспільства – відчуття впевненості і можливості для втілення планів і задумів!