Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цей день є нагадуванням про важливість пам'яті про тих, хто віддав своє життя за мир.
1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю, що стало символічним завершенням військової присутності в Афганістані. Після Другої світової війни війська Радянського Союзу брали участь у 24 війнах на території 16 іноземних держав. Але війна в Афганістані, що тривала 10 років, стала наймасштабнішою та трагічною. За цей час загинуло понад 4 тисячі українців. Цю війну часто називають загарбницькою, хоча для солдатів, які пройшли через неї, це було виконання обов’язку перед державою. Проте саме ветерани цієї війни дали Україні військову еліту. Тисячі воїнів-афганців одними із перших пішли добровольцями у 2014 році, бо мали бойовий досвід та усвідомлювали усі безжалісні та підлі реалії війни. І сьогодні вони продовжують захищати Україну від російського агресора. Війна, в якій частині нашої планети вона б не відбувалася – це трагедія мільйонів людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати. У Теофіпольській громаді біля пам’ятників воїнам-афганцям Григорія Попружного, Федора Франчука та Стелли Пам’яті відбувся мітинг-реквієм. Учасники заходу вшанували пам’ять полеглих воїнів-інтернаціоналістів хвилиною мовчання та покладанням квітів. Схилімо голови перед синами України, які воювали та загинули у війні в Афганістані та у теперішній російсько-українській війні. Ми повинні пам’ятати, що ціна мирного безхмарного неба занадто велика для кожного з нас.

Ця пам'ять про подвиги українських воїнів є надзвичайно важливою для зміцнення національної свідомості та патріотизму. Вшанування пам’яті про загиблих воїнів – це вияв поваги до їхнього подвигу та нагадування про ціну миру. Війна – це завжди трагедія, яка приносить страждання та втрати. Тому важливо пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України. Війна в Афганістані та російсько-українська війна – це дві різні війни, але вони об’єднані одним – героїзмом українських воїнів. Схиляємо голови перед їх пам’яттю! Слава Україні! Героям слава!