Ян Станіславський - видатний польський художник, який вважав Україну своєю другою Батьківщиною, а народився у Вільшані.
Ян Станіславський вивчав математику у Варшавському університеті, але захоплення живописом перемогло. Митець вступив до рисувальної школи спочатку у Варшаві, потім у Кракові. Пізніше удосконалював майстерність у мистецьких студіях Парижу, де виявив особливе зацікавлення імпресіонізмом. З 1897-о року – професор пейзажу в Краківській Академії красних мистецтв. Був засновником краківського товариства “Stuka” (“Мистецтво”). Станіславський – один з найвидатніших представників польського модернізму. Переважно малював пейзажі, і учнів своїх часто виводив на етюди на природу.
Митець часто відвідував Україну та Київ, й присвятив нашій країні числені роботи: “Пасіка в Україні”, “Будяки”, “Дніпро під Києвом”, “Михайлівський собор у Києві”, “Біла Церква”, “Тополі”, “Соняшники”, “Вітряки”, “Дерева”, “Український козак”, “Вечеря”, “Праля”, “Лірник” та інші. Особливі зв’язки мав Ян Станіславський з українськими колегами, зокрема, входив до педагогічної ради Київської рисувальної школи Миколи Мурашка. Учнями та послідовниками польского художника були українські малярі Олекса Новаківський, Іван Труш, Микола Бурачек (двоє останніх – випускники Краківської Академії красних мистецтв).