12 жовтня Опішнянська громада з глибоким сумом провела в останню дорогу Володимира Миколайовича Лазаренка, який став на захист України з початком повномасштабного вторгнення. Довгий час доля Володимира Лазаренка залишалася невідомою, і рідні жили в очікуванні та надії. На жаль, надія поступилася місцем гіркій правді: воїн повернувся додому на щиті.

Війна залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини Володимира Лазаренка день прощання став днем, коли надія поступилася місцем гіркій правді.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Володимир став на захист Батьківщини. Він не вагався ні хвилини, бо знав, що повинен боронити свою землю, свою родину, свою Україну. Володимир Лазаренко служив гранатометником у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Він боронив Україну на Донецькому напрямку, де точилися найзапекліші бої. 10 лютого 2025 року солдат Володимир Лазаренко загинув під час виконання бойового завдання поблизу Времівки Волноваського району Донецької області. Ця втрата стала болючим ударом для всієї Опішнянської громади.

Земляки зустріли Захисника живим коридором пошани. Зі скорботою та вдячністю вони схиляли голови, віддаючи останню шану Воїну, який до кінця залишився вірним військовій присязі та Україні. У цей скорботний день Опішнянська громада об’єдналася у спільній молитві та співчутті родині загиблого.

Опішнянська громада — це невелика територіальна громада на Полтавщині, яка, як і вся Україна, щодня відчуває біль втрат. Кожен загиблий воїн — це незагоєна рана для рідних, друзів, односельців. Володимир Лазаренко був не просто солдатом, а сином, братом, другом, який любив життя і мріяв про мирне майбутнє.

Володимир Лазаренко назавжди залишиться в пам’яті земляків як Захисник, який віддав життя за свободу й майбутнє своєї країни. Його подвиг — це приклад мужності, відданості та любові до Батьківщини. Світла пам’ять і вічна шана Володимиру Лазаренку. Щирі співчуття рідним і близьким.

Володимир Лазаренко віддав найцінніше — своє життя — за те, щоб ми могли жити під мирним небом. Його ім’я назавжди вписане в історію Опішнянської громади та всієї України. Ми схиляємо голови перед подвигом Героя.

Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті народу, за свободу якого віддали найдорожче. Опішнянська громада завжди пам’ятатиме Володимира Лазаренка та інших воїнів, які поклали життя за Україну. Вічна пам’ять Героям!