Війна в Україні негативно вплинула на здоров’я українців, спричинивши помолодіння серцево-судинних хвороб. Підвищується тривожність, у деяких людей розвивається посттравматичний стресовий синдром та інші стани, що запускає каскад реакцій в організмі — підвищення тиску та пульсу. Це є вагомим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Про стан серцево-судинної системи в Україні на тлі війни в інтерв’ю розповіла кардіологиня Ольга Срібна. Вона зазначила, що наразі в Україні спостерігається зростання поширеності серцево-судинних захворювань.

«Наразі виразні порушення ритму, які можуть спричиняти так звану раптову серцеву смерть, зустрічаються у 20-ти, 30-ти і 40-річних пацієнтів. Або, наприклад, тепер ми значно частіше діагностуємо порушення провідності серця у людей від 20 до 30 років», — зазначила вона, підкресливши, що офіційна статистика щодо смертності від серцево-судинних захворювань в Україні через війну відсутня, тому продовжують оперувати старими даними.

Симптоми серцево-судинних захворювань, на які варто звертати увагу

Багато серцево-судинних захворювань можуть не мати типових симптомів. Зокрема, у разі гіпертонічної хвороби кожен другий пацієнт не відчуває підвищення артеріального тиску.

«Коли стресові реакції досягають дуже високого рівня і трансформуються в тривожно-депресивні розлади, людина звертається до фахівця, а він їй призначає певні препарати для покращення стану (антидепресанти і протитривожні засоби). Але менталітет українців такий, що пацієнт не хоче приймати ліки такого типу. І це абсолютно неправильно в наших реаліях. Тривожно-депресивні розлади можуть значною мірою дестабілізувати перебіг багатьох захворювань, зокрема кардіоваскулярних, онкологічних, цукрового діабету тощо», — пояснила Ольга Срібна.

Водночас в Україні через запровадження військово-лікарських комісій (ВЛК) стали частіше виявляти порушення серцево-судинної системи.

«Українцям, які проходять ВЛК — а це переважно чоловіки, — під час обстеження роблять, припустимо, ЕКГ і виявляють порушення серцевого ритму чи провідності. І тому, на мою думку, завдяки ВЛК стали частіше виявляти порушення серцево-судинної системи. Адже важко собі уявити 18−20-річну людину, яка пʼять років тому самостійно б прийшла зробити кардіограму, не маючи для того видимих підстав», — додала кардіологиня.

Лікування серцево-судинних захворювань у прифронтових умовах

На прифронтових територіях, де часто відсутній доступ до кваліфікованих медичних послуг, ситуація із серцево-судинними захворюваннями є особливо проблематичною. Пацієнти з вадами серця, які потребують постійного медичного нагляду та регулярного прийому специфічних медикаментів, не можуть своєчасно отримувати допомогу через обмеженість ресурсів і нестабільну логістику постачання ліків. «Серед цієї категорії пацієнтів поширені серцево-судинні захворювання, їм має надаватися спеціалізована допомога», — уточнила лікарка.