І знову біль, і знову втрата – сповіщення про смерть захисника України Сала Сергія Валентиновича чорною птахою прилетіло у село Свинарі Шарівського старостинського округу.
Народився Сергій Валентинович 28 травня 1971 року у Харкові, тут виріс, закінчив школу. У 1988 році став студентом Харківського інженерно-будівельного інституту (зараз – Харківський національний університет будівництва та архітектури), отримав диплом інженера-будівельника.
Більше 15 років його трудового життя було пов’язано з колективом вогнеборців Шевченківського району м. Харкова, де Сергій Валентинович працював інспектором пожежної охорони. Потім – начальником будівництва однієї з будівельних фірм.
У липні 1997 року Сергій разом з коханою дівчиною Світланою стали на шлюбний рушник. А через два роки лелека приніс у їх родину донечку, яку мама з татом назвали Дар’єю.
Надійний, відповідальний, людина слова і діла – таким знали й шанували Сергія Валентиновича колеги по роботі. А вдома він був передусім прекрасним сім’янином, люблячим чоловіком, найкращим у світі батьком для своєї донечки.
Рідня Світлани Валеріївни – зі Свинарів. Тут вона успадкувала бабусину хату, сюди залюбки приїздили сім’єю і мріяли разом із Сергієм Валентиновичем трохи згодом зовсім переселитися у це мальовниче село на Валківщині, навіть розпочали нове будівництво.
Проте, аж ніяк не думали, що в Свинарях доведеться шукати прихистку від війни, від жахливих обстрілів, якими росіяни підступно руйнували Харків з перших днів широкомасштабного вторгнення в Україну.
Перевізши дружину і доньку з Харкова у більш безпечне місце, Сергій Валентинович з серпня 2022 року став до лав захисників України, щоб разом з бойовими побратимами боронити від ворога рідну землю. Воював на Запорізькому напрямку, потім – на Харківщині. Неодноразово відзначався командуванням за сумлінне виконання службових обов’язків, мужність, відвагу й самовідданість під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, удостоєний Почесної грамоти Харківського міського голови Ігоря Терехова.
Гірко й боляче, що ні молитви рідних, ані харківська рідна земля не вберегли воїна. Солдат Сало Сергій Валентинович, виявивши стійкість та мужність, загинув 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у складі 226 окремого батальйону ТрО поблизу населеного пункту Стариця.
Валківська міська рада висловлює щирі слова співчуття рідним і близьким нашого загиблого захисника.
Вічна шана і пам’ять Герою…