Управління податковими ризиками: Проєкт ДПС
07.07.2025
100-річний ювілей Катерини Йосипівни Ковбаси: історія життя, сповнена праці, віри та любові. 4 жовтня жителька села Пуків Рогатинської громади відсвяткувала свій поважний 100-річний ювілей. Її багатий життєвий шлях, позначений швидким плином років, демонструє стійкість духу та незламну волю.
У її житті було надмір праці, втрат і сліз, але й незмірної любові до Бога та людей. Саме ця любов допомогла Катерині Йосипівні витримати всі випробування, перетерпіти, переплакати, перепрацювати та дожити до свого столітнього ювілею.
Катерина Йосипівна Ковбаса (дівоче прізвище Боришевська) народилася в 1925 році.
Зростаючи у багатодітній родині, вона змалку плекала глибоку віру в Бога та любов до наполегливої праці. Батьки дбали про освіту дітей, прагнучи дати їм краще життя. Катерина здобула шість років шкільної освіти, а вже в дванадцять років, пліч-о-пліч з матір’ю, працювала на полі, жнучи пшеницю нарівні з дорослими. Робота завжди вдавалася їй вправно. Батько, будучи відомим кравцем, передав доньці своє захоплення шиттям. Ще з дитинства, з клаптиків тканини, що залишалися від батькових робіт, Катерина створювала ляльок. Це дитяче захоплення згодом переросло в справу життя. Катерина Йосипівна навчилася шити все: від суконь і спідниць до зимових пальт, обшиваючи практично все село. У 1947 році Катерина вийшла заміж, народився син Богдан. Почалися будні, наповнені щоденною важкою працею: вдень – у колгоспі, ввечері – за швейною машинкою. Як вона сама казала: «У роботі я молилася, у молитві – відпочивала». Ці слова стали її життєвим кредо. Коли фізичні сили почали слабшати, молитва стала її головною опорою, а вервиця – незмінною супутницею. Син Богдан завжди поруч, підтримуючи маму, яка присвятила своє довге і непросте життя праці та вірі.
Святкування столітнього ювілею Катерини Ковбаси вийшло за межі родинного свята. Окрім найближчих – сина, онуків та правнуків, довгожительку вітали всією громадою. У місцевій церкві прозвучала особлива молитва за її здоров’я. Ювілярка причастилася Таїнств Сповіді та Причастя. Щирі вітання та співи «Многая літа» зворушили стареньку до сліз.
Такі люди, як Катерина Йосипівна, є гордістю Рогатинської громади. Вони – джерело життєвої мудрості, приклад духовності та наш живий зв’язок із минулим.
Пані Катерина довіряє кожен новий день Богові, знаючи, що Він визначить їй час. А доти – вона живе у спогадах, прислухається до стукоту свого серця і продовжує жити.