10 липня — День пам’яті бойового медика в Україні. Є люди, які навіть у найнебезпечніші миті обирають не зброю, а порятунок. Вони біжать назустріч небезпеці, щоб встигнути допомогти, зупинити кровотечу, підтримати, евакуювати, подарувати шанс на життя. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять бойових медиків, лікарів, фельдшерів, медичних сестер і братів, парамедиків, водіїв медичної евакуації — усіх, хто загинув, виконуючи свій професійний і людський обов’язок. Їхня робота — це щоденна боротьба за кожне врятоване життя. Вони працювали під обстрілами, у бліндажах, стабілізаційних пунктах, шпиталях і на передовій, залишаючись поруч із тими, хто потребував допомоги найбільше. Кожен загиблий бойовий медик — це непоправна втрата для родини, побратимів, медичної спільноти та всієї України. Їхня відданість професії, мужність і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжнього служіння людям. Схиляємо голови у скорботі та вдячності. Світла пам’ять усім бойовим медикам, які віддали своє життя, рятуючи інших. Вічна пам’ять. Вічна шана. Згадаємо бойових медиків Гадяцької громади, які стали на захист життя в найгарячіших точках фронту. Їхній подвиг надихає нові покоління медиків продовжувати справу порятунку навіть у найскладніших умовах. Кожне збережене життя — це результат їхньої самовідданої праці та неймовірної витримки. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав найдорожче заради інших. Їхні імена назавжди вписані в історію України.