10 липня 2026 року Петрівська громада живим коридором пам’яті зустріла свого Захисника — Миколу Івановича Федорчука, який загинув на Харківщині 25 червня 2026 року. Війна обірвала життя воїна, побратима, сина, чоловіка, племінника, брата, однокласника, односельця. Ще одним ім’ям поповнився скорботний список захисників Петрівської громади, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави. Схиливши голови у скорботі, із синьо-жовтими прапорами та квітами в руках, земляки віддали останню шану воїну, який віддав своє життя за свободу й незалежність України. Щемлива мелодія, тиша, сповнена болю, сльози рідних і вдячні погляди односельців стали свідченням глибокої шани до Героя, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові. Провести Миколу Федорчука в останню земну дорогу прийшли рідні, друзі, побратими, жителі громади, представники Петрівської селищної ради, виконавчого комітету, депутатського корпусу. Місцем вічного спочинку Захисника стало сільське кладовище села Олександрівка. Під Державним Прапором України та з усіма військовими почестями рідна земля прийняла свого сина. Петрівська селищна рада, виконавчий комітет та депутатський корпус глибоко сумують із приводу непоправної втрати й висловлюють щирі співчуття матері, рідним, близьким, друзям, побратимам та всім, хто знав Миколу Івановича. Світла пам’ять Воїну. Вічна слава Захиснику України. Загиблий герой Петрівської громади Микола Федорчук назавжди залишиться в серцях земляків. Його подвиг — приклад мужності та самопожертви заради майбутнього України. Війна триває, і кожен день українські воїни боронять рідну землю. Втрата кожного захисника — це біль для всієї громади. Ми схиляємо голови перед пам’яттю полеглих героїв і дякуємо їм за можливість жити у вільній країні.