11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Ця пам’ятна дата, встановлена Організацією Об’єднаних Націй, нагадує про повстання в’язнів Бухенвальда у 1945 році. Цей день – символ скорботи за жертвами нацистського режиму, який в роки Другої світової війни поставив на потік знищення мільйонів людей у концентраційних таборах смерті. Пам'ять про загиблих у концтаборах – важлива частина історії. Через табори смерті пройшли понад 20 мільйонів людей з 30 країн світу. Близько 12 мільйонів з них, включаючи 2 мільйони дітей, не дожили до визволення. На території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів, гетто та в’язниць, де відбувались масові вбивства, зґвалтування та катування, а також використовувалась примусова праця. На території колишнього Радянського Союзу нацисти створили 817 таборів для утримання цивільного населення та військовополонених. У Києві функціонували три такі табори: «Сирецький», «Бабин Яр» і «Дарницький». Система концтаборів, створена нацистською Німеччиною, визнана однією з найбільш жахливих сторінок в історії людства, поряд із репресіями в радянських таборах ГУЛАГу. Щороку Україна та світ вшановують пам’ять про трагічні події, що забрали життя мільйонів за колючим дротом нацистських катівень. Сьогодні, через 80 років, трагедія повторюється: тисячі українських військових знаходяться в російському полоні, страждаючи від нелюдських умов. Ми повинні пам’ятати про страшні уроки історії, щоб протистояти ворогу, який загрожує не лише нашій державі, а й усьому цивілізованому світу, його безпеці та стабільності. Вшанування пам’яті жертв концтаборів – це важливий крок до збереження миру та справедливості.