11 червня 2025 року громада попрощалася з героєм – Сергієм Володимировичем Кокоуліним. Рідні, друзі, представники влади та військові зібралися, щоб провести в останню путь земляка-захисника, Сергія Володимировича Кокоуліна.
Він повертався додому після військово-лікарської комісії. Дорога до родини, дружини, матері та сестри обірвалася. Серце воїна, Сергія Кокоуліна, витримало війну, біль і втому, але не витримало тиші.
Сергій Кокоулін, піхотинець Збройних Сил України, боєць 57-ї окремої мотопіхотної бригади, мав позивний «Скороход». Він завжди поспішав на допомогу. Сергій пройшов Бахмут, пережив контузії та лікувався у шпиталях. Йому було 44 роки.
За ці роки Сергій Кокоулін пройшов багато доріг, багато працював і пережив чимало випробувань. Але головне – його віра в справедливість, людяність і рідну землю. 8 червня 2025 року Сергія не стало.
Зупинилося серце Сергія Кокоуліна – захисника, побратима, сина, чоловіка та брата. Але залишилися світлі спогади, гідний приклад і невимовний біль втрати.
Живі квіти лягли до ніг воїна Сергія Кокоуліна. Вони стали символом вдячності та незгасної пам’яті про Сергія.
Поховали захисника Сергія у Петровому біля могили батька – так, як він і заповідав. Останній салют, низький уклін і прощальний погляд у небо…
Сергій став янголом-охоронцем Небесного легіону. Схиляємо голови перед його відвагою. Бережімо памʼять про Сергія Кокоуліна.
Петрівська селищна рада висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисника Сергія Кокоуліна. Світла пам’ять воїну.
Слава Україні! Героям Слава!