13 серпня 2024року
902 тримаємось!
За ці важкі воєнні дні ми перестали відчувати час.
Він розчиняється в думках про необхідність все встигнути, ще трішечки доспати або дожити до авансу-вихідних-відпустки…
Потім щось обов’язково перебиває наш відпочинок, а аванс розлітається на донати чи на логістику.
Але, підсумовуючи, отримуючи зворотний зв’язок від ЗСУ, ми розуміємо, що все недарма. Колись і виспимося, і відпочинемо. Просто зробимо це з чистим сумлінням перед тими, хто нас боронить, і перед нашими дітьми,онуками для яких маємо лишатися прикладами сили.
Продовжуємо боротися і жити з Україною в серці!