Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

Зараз, в наш високотехнологічний і цивілізований вік, рабство здається чимось давно забутим, яке давно пішло в далеке середньовічне минуле. Але, на жаль, це не так. І тепер, досі процвітає у світі торгівля людьми.  Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього соціуму. Це і люди, які були загнані в тому числі і в сексуальне рабство. У категорію рабів входять ті, хто працює з примусу, за борги або проти своєї волі. До рабів, на жаль (і це реалії сучасного світу!), відносяться і ті, хто народився в неволі.

Сьогодні рабство набуває таких сучасних форм, як поневолення через походження, примусова праця, дитяча праця, побутове рабство, примусові шлюби, боргова кабала, торгівля людьми з метою експлуатації, включаючи сексуальну експлуатацію, примусове вербування дітей для участі у збройному конфлікті.

Все це і багато інших форм рабства порушують права людини, принижують її людську гідність і суперечать законам цивілізованого світу.

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.

Процеси скасування рабства без широкого міжнародного розголосу, схоже, мають тенденцію повертатися назад. Ця тема не повинна залишатися без уваги і Міжнародний день боротьби за скасування рабства – хороший привід провести об’єктивну самооцінку нинішнього стану людства.

Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за торгівлю людьми (ст. 149), а так само: вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

Організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми встановлені Законом України «Про протидію торгівлі людьми». Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Види допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, що гарантуються державою:

ст. 16 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»

• Безоплатне одержання медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги.
• Тимчасове розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, строком до трьох місяців, який може бути подовжено за рішенням місцевої держадміністрації.
• Відшкодування моральних та матеріальних збитків за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України.
• Отримання одноразової матеріальної допомоги.
• Отримання допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
• Безоплатне отримання послуг перекладача у разі, коли постраждалі не володіють українською або російською мовою (для іноземців або осіб без громадянства)
• Тимчасове перебування строком до трьох місяців або постійне проживання в Україні в порядку, встановленому законодавством (для іноземців або осіб без громадянства)

Якщо Ви або Ваші близькі постраждали або Ви знаєте особу відносно якої застосовується рабство, примусова праця або інші форми експлуатації, зверніться за номером: 

0 800 505 501 та 527 Національна безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми (Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні).

15-47  цілодобова та безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (Державна установа «Урядовий контактний центр»).

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (Громадська організація «Ла Страда Україна»)

0 800 500 202/ 102 гаряча лінія Національної поліції України

0 800 213 103 контактний центр системи безоплатної правової допомоги Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

+38 096 089 56 30 Виконавчий партнер МОМ Закарпатська громадська жіноча організація «ВЕСТА»

0312/ 61 22 13 Департамент соціального захисту населення Закарпатської ОВА

або до структурних підрозділів Чопської міської територіальної громади, які наділені повноваженнями протидії у сфері домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за адресою: м. Чоп, вул. Залізнична-1

Управління праці та соціального захисту населення, 0312/71-28-84

Міський Центр соціальних служб, 0312/ 71-23-03

Служба у справах дітей, 0312/71-23-03

« повернутися