20 вересня виповнюється 11 років від дня смерті нашого земляка — Василя Васильовича Трофимчука. Ця сумна дата знову збирає разом рідних, близьких, односельців та побратимів, щоб вшанувати пам’ять людини, яка віддала своє життя за мир та спокій в Україні.

Василь Трофимчук народився 23 лютого 1978 року в селі Новоіванівка. З дитинства він був щирим, працьовитим та доброзичливим хлопцем. У серпні 2014 року, коли країна потребувала захисту, Василь не залишився осторонь — він став солдатом 24-ї окремої механізованої бригади та вирушив на схід України, де брав участь в антитерористичній операції.

Його життя обірвалося 20 вересня 2015 року у Києві, коли Василь повертався з Лисичанська до військової частини. Ця трагічна звістка стала страшним ударом для всіх, хто знав цього мужнього чоловіка.

Сьогодні, через 11 років, ми знову згадуємо Василя Трофимчука — щирого, працьовитого, доброзичливого та веселого чоловіка, який до останнього залишався вірним військовій присязі та своїм побратимам. Його вірність та відданість Україні назавжди залишаться прикладом для наслідування.

Сьогодні на могилі Василя Трофимчука поклали квіти та хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять нашого земляка. Цей день — ще одна нагода згадати про його подвиг та подякувати за те, що ми можемо жити під мирним небом.

Його вже немає поруч, але пам’ять про нього живе — у серцях рідних, односельців, побратимів і всіх, хто знав Василя Трофимчука. Він назавжди залишиться героєм, який боровся за незалежність та свободу нашої держави.

Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка. Вічна пам’ять Василю Трофимчуку. Вічна вдячність за його службу Україні.

Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою незалежність, вшанування пам’яті таких героїв, як Василь Трофимчук, набуває особливого значення. Ми маємо пам’ятати про ціну свободи та передавати цю пам’ять наступним поколінням. Василь Трофимчук — це приклад справжнього патріотизму та самопожертви. Його історія — це історія тисяч українців, які стали на захист рідної землі.

Пам’ять про Василя Трофимчука вшановують не лише в рідному селі, а й у всій Україні. Його ім’я викарбувано на пам’ятних дошках, а його подвиг надихає нових захисників. Ми повинні робити все можливе, щоб такі герої не були забуті.