21 липня 2026 року відзначила свій 90-річний ювілей жителька с. Піщане Чоботар Любов Петрівна. Дев’ять десятиліть – це не просто поважна дата. Це роки наполегливої праці, життєвої мудрості та турботи про свою родину.
Народилася Любов Петрівна в сім’ї колгоспниці Марії Олександрівни та робітника Петра Федоровича. Люба була єдиною донькою в родині. На її долю випали важкі повоєнні роки. Захищаючи рідну землю, загинув батько. Після закінчення семи класів Піщанської середньої школи Люба вступила до Кременчуцького медичного технікуму на спеціальність «фельдшер-акушер».
Все своє життя Любов Петрівна присвятила улюбленій професії. Спочатку працювала у центральній районній лікарні, потім за комсомольською путівкою поїхала до Казахстану, а згодом — до Молдови. Але найдовша сторінка її медичної біографії пов’язана з міським пологовим будинком м. Кременчука.
Протягом 25 років вмілі, добрі руки Любові Петрівни допомагали новонародженим з’явитись на світ. До виходу на заслужений відпочинок ювілярка працювала медичною сестрою в Автоколоні 2252. За сумлінну працю неодноразово нагороджувалася почесними грамотами, подяками та цінними подарунками.
Любов Петрівна присвятила свій життєвий шлях медицині. Вірна своєму професійному обов’язку, вона часто допомагала пацієнтам удома. Разом із чоловіком виховала двох дітей – доньку Тетяну та сина Василя. Сьогодні її найбільша гордість – четверо онуків та сім правнуків.
У вільний від роботи час ювілярка дуже любила шити, вишивати, в’язати гачком мережива, а також займатися городництвом.
З нагоди поважної дати до Любові Петрівни завітав Назаренко Роман Володимирович, перший заступник Піщанського сільського голови, та працівники соціального захисту населення. Вони побажали ювілярці міцного здоров’я, душевного спокою, затишку та миру. Нехай кожен день буде наповнений турботою рідних, а попереду чекають довгі роки життя в оточенні любові та поваги!