21 лютого в Україні і світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з найцінніших надбань, які передаються від покоління до покоління. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Міжнародний день рідної мови покликаний показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу та нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура та історія цілої держави. Ці надважливі цінності українці знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни. У ці важкі часи українцям, як ніколи, важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею. Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, стверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання.