21 червня — день світлої пам’яті Героя

Сьогодні минає чотири роки від того трагічного дня, коли війна безжально обірвала молоде життя нашого земляка, жителя села Бистрець — ПОТЯКА Степана Івановича.

Чотири роки… Та біль не минає. Не існує часу, який здатен загоїти рану від втрати найдорожчої людини. Для рідних він назавжди залишиться люблячим сином і братом, для побратимів — надійним товаришем, для односельців — доброю, щирою та світлою людиною, яка без вагань стала на захист своєї Батьківщини.

Степан віддав найдорожче — своє життя, щоб ми могли жити, працювати, навчати дітей, зустрічати світанки під мирним небом. Його подвиг — це приклад незламності, мужності, відданості Україні та своєму народові. Такі Герої назавжди залишаються у строю нашої пам’яті.

Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності. Розділяємо біль втрати з родиною, близькими, друзями й усіма, хто знав і любив Степана. Жодні слова не здатні втамувати цей біль, але пам’ять про нього житиме доти, доки б’ються наші серця, доки ми пам’ятаємо ціну свободи.

Нехай Господь прийме душу Героя до Свого Небесного Царства, а світла пам’ять про нього буде вічною.

Вічна пам’ять Герою! Вічна слава Захиснику України!

Минуло вже чотири довгих роки,
Та серце й досі плаче і болить.
Війна забрала найдорожче в Бога —
Молоде життя, що мало ще цвісти.

Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти,
Не стихне вдячність у людських серцях.
Бо ті, хто за свободу вміли жити,
Навіки залишаються в віках.

Ти став для нас прикладом незламності й сили,
Вірності народу, честі й доброти.
І поки Україна пам’ятає своїх Героїв —
Доти житимеш у наших думках, молитвах і серцях.

Вічна пам’ять і слава Герою!